Консультпункт

ДРУГИЙ РІК РОБОТИ

Жовтень
Тема. «Навчаємось граючись».

1.  День відкритих дверей у дошкільному навчальному закладі.
2.  Показ відкритого заняття «День народження букви».
3.  Виставка наочних посібників «Ой, які цікаві ігри» (розвиток розумової діяльності).

  Січень
  Тема. «Формування     корекційно-профілактичних вправ для виправлення вад мовлення».

1.  Консультація логопеда «Формуємо правильну звуковимову».
2.  Практичний показ логопеда «Артикуляційні вправи — корисні та цікаві».

Березень
Тема. «Актуальні проблеми розвитку дитини засобами образотворчого мистецтва».

1. Використання інноваційних методів малювання «Наша чарівна долонька» (малювання пальчиками та долоньками).
2. «Творча лабораторія» (використання інноваційних технологій «Кольорове заняття»).
3. Виставка «Ми — батькам, а нам — батьки» (поробки та малюнки, виконані дітьми та батьками).

Травень
Тема. «Книга відгуків та побажань».

1.  Підсумок роботи «Школи молодих батьків» — бесіда за круглим столом.
2.  Перегляд відкритого заняття «Заморочки з бочки».
3.  Організація екологічного суботника «Ми господарі краси земної».

Орієнтовна програма школи молодих батьків

1. Дитина в сім'ї
2. Батьки-перші вихователі
3. "Кризи" дошкільного віку . Що робити батькам?
4. Діти і тактика сімейного виховання .
5. Причини і шляхи усунення типових помилок виховання дітей в умовах сім'ї.
6. Відповідальність батьків за здоров'я дитини Гігієна, режим дня, харчування.
7. Батькам про фізичне виховання. Попередження дитячого травматизму.
8. Ігри вжитті та розвитку дитини.
9. Навчимо дитину говорити .
10. Вплив сімейного спілкування на розвиток та виховання особистості дитини.
11. Що і як читати дітям ?
12. Перші уроки моральної поведінки.
13. Не запізніться з добротою.
14. Дитина в світі прекрасного
15. Екологічне виховання дитини.
16. Організація трудового виховання в сім'ї.
17. 3авдання сім'ї по підготовці дитини до школи
18. Підсумкова конференція.

«День відкритих дверей»

Двічі на рік дошкільний заклад щиро запрошує своїх батьків та всіх бажаючих до дитсадка на «День відкритих дверей».

Для батьків ми пропонуємо:

1.  відкритий перегляд занять, режимних моментів;
2.  технічне забезпечення дошкільного закладу, огляд ігрового та розвивального середовища;
3.  методичну літературу, дидактичні та наочні посібники;
4. бесіди за круглим столом за участю: адміністрації, вихователів, старшої медичної сестри.

Цей захід допомагає формуванню у дітей та батьків почуття приналежності до свого закладу, створює позитивний імідж дитсадка, а також забезпечує підвищення його загального статусу у мікрорайоні.

ВСТУПНА БЕСІДА З БАТЬКАМИ ПІД ЧАС ПРИЙОМУ ДИТИНИ ДО ДИТСАДКА

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Ось і настав час, коли мама повинна йти на роботу, а дитина—в дитячий садок. Початок відвідування дошкільного закладу — це не тільки нові умови життя й діяльності, режиму та харчування, а й нові контакти, оточення, нові взаємини, обов'язки. Це надзвичайно напружений період, який потребує від малюка активних психічних і фізичних форм пристосування. Звикання до дитячого садка найчастіше супроводжується порушенням емоційного стану дошкільника, погіршенням сну, апетиту, підвищенням захворюваності. Проте соціально-психологічна адаптація у різних дітей відбувається по-різному, відповідно до віку, типу вищої
нервової діяльності, стану здоров'я, стилю виховання в сім'ї, родинних взаємин, рівня розвитку в дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері. Враховуючи це, науковці і практики виділяють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя. Перша група —
ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Вони проявляють зацікавлення іграшками й діяльністю, комунікабельні, самостійні, врівноважені. Спілкування батьків із дитиною доброзичливе.

Друга група — малюки, які адаптуються повільніше й важче. Поведінка нестала. Періоди зацікавлення грою змінюються періодами байдужості, вередування. Бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей. Навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Малоініціативні. Менш самостійні, дещо можуть робити самі, але здебільшого залежні від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, розважливі звертання змінюються на окрики, погрози або послаблення вимогливості. Третя група — діти, які важко пристосовуються до нового для себе побуту. Як правило, несамостійні, неконтактні. Швидко втомлюються, ігрові навички несформовані. У досвіді таких дітей—прояви авторитарності, жорстокості (або навпаки — зайвого лібералізму) з боку дорослих,  що спричиняє острах, недовіру до вихователя або повне ігнорування його й інших дітей. Сон, апетит — погані, або зовсім відсутні. Висока захворюваність іще більше уповільнює звикання до нового оточення і нових вимог.

Процес адаптації дитини до нових умов, окрім певної тривалості у часі, різної щодо різних дітей, має кілька основних етапів-фаз.

1. «Шторм» — на комплекс нових впливів усі системи організму дитини відповідають реакцією руху та значним напруженням. Підвищуються збудливість, тривожність, можливе збільшення агресивності або заглиблення у себе. Погані сон, апетит, настрій. Фізіологічна і психологічна буря триває від 2—3 днів до 1 - 2 місяців (у окремих дітей).
2. «Шторм ущухає» — період несталого пристосування, коли дитячий організм шукає оптимальних варіантів реакції на зовнішні впливи. Малюк продовжує придивлятися до нового оточення, робить спроби долучитися до спільної діяльності, стає активнішим, зацікавленішим, урівноваженішим.
3. Цей період триваліший, ніж перший, — від 1 тижня до 2—З місяців.
4. «Штиль» — період відносно сталого пристосування. Організм віднаходить найсприятливіші варіанти реагування на нові умови життя, режим дня, спілкування. Дитина починає активно засвоювати нову інформацію, встановлювати контакти, брати участь у заняттях. Зменшується захворюваність, стабілізуються сон, апетит, настрій. Цей період тривав від 2—3 тижнів до 6 місяців. Хто ж допоможе малюкові з найменшими витратами для його фізичного і психічного стану увійти в нове життя? Так, саме психолог дитячого садка допоможе вихователю, дитині, правильно зорієнтувавши їх у складній ситуації.

Як показує практика, дуже ефективним є те, що перед тим як оформити дитину в певну вікову групу, психолог проводить вступну бесіду з батьками. Під час цієї бесіди заповнюють індивідуальну діагностичну картку вихованця.

КОНСУЛЬТАЦІЯ

"Можливості використання різних видів діяльності і типів занять для розумового виховання дошкільників за Базовим компонентом"

Інструктивно-методичні рекомендації «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі»

Державна Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Дитина в дошкільні роки» передбачає зміни підходів до організації життєдіяльності дітей, що забезпечуються шляхом насичення цікавим змістом буття дітей спільно з дорослим у спеціально створеному розвивальному просторі.

Під змістовним буттям розуміється повноцінне проживання дитиною кожного дня, при якому максимальною мірою задовольняються фізіологічні, пізнавальні, духовні, естетичні, комунікативні та інші потреби, запити, інтереси з урахуванням бажань, можливостей, здібностей і нахилів малюка. Освітній процес має домірно включати у себе різні види дитячої діяльності, адекватні віку вихованців, в першу чергу, ті, в межах яких відбуваються важливі вікові новоутворення, і сприятливі для подальшого розвитку кожної маленької особистості в усіх сферах життєдіяльності. Від педагогів вимагається вільне володіння широким арсеналом організаційних форм, засобів, методів і прийомів освітнього впливу на вихованців.

Дитяча життєдіяльність передбачає педагогічно виважене поєднання організованого та самостійного, вільного типів діяльності дошкільників.

Організований тип діяльності включає ті форми освітньої роботи, через які під безпосереднім керівництвом педагога, за його участі вихованці залучаються до різноманітних видів специфічної дитячої діяльності. Зокрема:

до організованої ігрової діяльності - шляхом проведення дидактичних, рухливих, конструкторсько-будівельних ігор, драматизацій тощо;

до організованої навчально-пізнавальної діяльності - через заняття, а також гурткову, індивідуальну роботу, спостереження та екскурсії у природу й соціум, пізнавально-розвивальні бесіди, дидактичні ігри, елементарні досліди й дитяче експериментування у повсякденному житті;

- до організованої трудової діяльності - у формі індивідуальних і групових трудових доручень, чергувань, колективної праці та ін.;

до організованої художньої діяльності - через образотворчі, музичні, літературні заняття та з художньої праці, розваги, свята, гуртки художньо-естетичного циклу, індивідуальну роботу та ін.;

до організованої комунікативно-мовленнєвої діяльності - за допомогою спеціальних мовленнєвих занять, бесід, розмов на особистісні та спільні теми, створення й розв'язання певних ситуацій спілкування, індивідуальної роботи у повсякденні, цілеспрямованого залучення дітей до спілкування під час всіх форм організації життєдіяльності;

до організованої рухової діяльності - шляхом залучення до участі у заняттях з фізичної культури, плавання, музики, спортивних секцій та хореографічних гуртків, різних форм організації дитячої праці, рухливих ігор у повсякденному житті, фізкультурних свят, розваг, походів, ранкової і гімнастики після денного сну, фізкультурних хвилинок, пауз та ін.

Невід'ємною складовою повноцінного буття дошкільника є також організовані дорослим побутові процеси: одягання-роздягання, умивання, прийом їжі, вкладання на сон-піднімання після сну та ін. Як і при проведенні інших організованих форм життєдіяльності, в міру дорослішання дитини та набуття нею певного досвіду побутові моменти відбуваються за більшої самостійності, ініціативності, відповідальності з її боку, хоча педагог безпосередньо скеровує, направляє її дії.

Будь-яка організована діяльність своєрідна тим, що педагог заздалегідь продумує мету, час, місце, умови, хід проведення тієї чи іншої форми роботи, необхідний для неї матеріал, обладнання, її зв'язок з іншими формами організації життєдіяльності, а також передбачає можливі дії дітей, шляхи впливу на них та очікувані результати.

Організована дитяча діяльність формує фонд «можу» (знання, уміння, навички) та скеровує формування фонду «хочу» кожного малюка (його потреб, інтересів, ставлень, запитів тощо) й виступає основою для розгортання на належному змістовому та організаційному рівнях дитячої діяльності самостійного, вільного типу. Вона сприяє започаткуванню таких базових якостей особистості дитини, як організованість, відповідальність, працелюбність, самовладання, спостережливість, креативність. її роль зростає у зв'язку із актуальністю вирішення комплексу питань підготовки до переходу дошкільника на новий соціальний щабель, у нову соціальну роль - школяра, учня, до шкільного навчання і шкільного життя із розмаїтою системою ділових взаємин. Сформований у дошкільний період досвід участі в організованій діяльності, домірно регламентованій вимогами педагога й роллю інших дітей, навички довільного керування власними діями та підпорядкування свого «хочу» і «можу» новому фонду «треба» стануть запорукою успішного входження старшого дошкільника у шкільне життя.

Форми такої освітньої роботи в дошкільному закладі не повинні бути жорстко регламентовані у часі: припустимим є пересунути їх у розпорядку дня, поміняти місцями, перенести на інший день, скоротити чи відвести більше часу на проведення - залежно від конкретної ситуації: погодні умови, затримка із закінченням попередньої форми, настрій та інтерес, бажання дітей, непередбачені події тощо. Слід також уникати їхньої задидактизованості, приділяти розв'язанню поставлених розвивальних і виховних завдань не менше уваги, аніж навчальних.

Організована ігрова діяльність дошкільників посідає особливе місце у системі організованих освітніх впливів, оскільки власне ігрова діяльність є провідною упродовж усього дошкільного віку. В межах саме ігрової діяльності відбуваються найважливіші зміни у дитячій психіці: виникають визначальні для успішного розвитку новоутворення, максимально виявляються психічні властивості й процеси, розвиваються ключові риси характеру, започатковуються базові особистісні якості, відбувається становлення образу «Я». Ігрова діяльність дошкільників є основою виникнення інших специфічних видів дитячої діяльності, які пізніше відокремлюються від гри і набувають самостійного виявлення, значення, наприклад, праця, учіння, художня творчість.

Організована ігрова діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі передує розгортанню самостійних ігор. Вона, як й інші види організованої діяльності, частіше ініціюється та скеровується педагогом, проте може виникати із самостійної гри, якщо потребує втручання і прямого керівництва та участі самого вихователя через брак у досвіді дітей навичок самоорганізації, планування ігрових дій, знань правил гри, способів урегулювання конфліктів або подальшого розгортання сюжету тощо. Завдяки скеровуючій ролі педагога, поданим зразкам ігрових дій та налагодження партнерських відносин з усіма учасниками гри, поступово формується той ігровий досвід і арсенал засобів його застосування, які згодом дозволять дітям грати автономно, покеровуючись власними бажаннями, ініціативами, внутрішніми спонуканнями, симпатіями, творчими задумами, прийомами соціальної взаємодії з однолітками та ін.

Організуючи певну гру, відповідно до спланованої мети і порядку її проведення вихователь піклується про створення та оснащення ігрового простору, з урахуванням віку дітей, їхніх інтересів, ігрових уподобань добирає прийоми залучення і збору на гру, зацікавлення нею, пояснення ходу, правил гри та дій учасників, розподілу ролей та ігрової атрибутики, спрямування і корекції ігрових дій вихованців та їхніх стосунків у процесі гри, підведення її підсумків та оцінювання індивідуальних досягнень в ігрових результатах, позитивних чи негативних проявів у поведінці, взаєминах дітей.

Організоване проведення будь-якої гри вимагає ретельної попередньої, підготовчої освітньої роботи з метою створення необхідного і достатнього запасу уявлень про світ природи, культури, людей і власного «я», навичок компетентної поведінки в ньому. За цієї умови діти швидше зрозуміють сутність ігрового змісту та інструкцій педагога, оскільки матимуть внутрішню готовність до виявлення своєї компетентності шляхом гри. Тому у календарних планах освітньої роботи з дітьми різного віку має простежуватися чітка система підготовки до ігрової діяльності як організованої, так і самостійної: спостереження, екскурсії, розглядання творів образотворчого мистецтва, читання художньої літератури, перегляд діа-, мульт-, кінофільмів, прослуховування аудіо записів, бесіди і розповіді вихователя у повсякденному житті, заняття різного змістового спрямування, систематична участь дітей в різних організованих вихователем формах роботи і видах діяльності.

ативності, відповідальності з її боку, хоча педагог безпосередньо скеровує, направляє її дії.

Будь-яка організована діяльність своєрідна тим, що педагог заздалегідь продумує мету, час, місце, умови, хід проведення тієї чи іншої форми роботи, необхідний для неї матеріал, обладнання, її зв'язок з іншими формами організації життєдіяльності, а також передбачає можливі дії дітей, шляхи впливу на них та очікувані результати.

В освітньому процесі дошкільного навчального закладу організована ігрова діяльність дітей охоплює різні види ігор. Найбільш придатні й зручні для організованого проведення ігри з правилами (дидактичні, рухливі), адже наявність у них чітких правил регламентує дії дітей і цим визначає керівну функцію педагога. Дидактичні й рухливі ігри мають конкретну мету, що дозволяє інтегрувати ці види ігор у різні форми організованої навчально-пізнавальної, рухової, мовленнєвої, навіть художньої діяльності . Наприклад: вони широко застосовуються у процесі занять чи індивідуальної роботи з фізичного, пізнавального, мовленнєвого, художньо-естетичного розвитку, фізкультурних, музичних, літературних свят і розваг, походів та екскурсій, спостережень. Водночас, ними слід насичувати вільний час в періоди прогулянок, ранкових прийомів, вечірні години як окремими формами організованої діяльності дітей чи то в груповому приміщенні, чи то на свіжому повітрі. Організовані дидактичні та рухливі ігри необхідно узгоджувати з певним етапом навчання дітей: так, рухливі ігри застосовуються на етапі закріплення та автоматизації рухової навички, дидактичні ігри - на етапах поглибленого вивчення матеріалу, закріплення, узагальнення, систематизації знань. У планах роботи вихователя періодично слід передбачати повторне проведення цих видів ігор, внесення варіативних змін та ускладнень до них стосовно правил, ігрових дій чи рухів, очікуваних результатів, використання посібників та обладнання, кількості учасників та ін.

Творчі ігри (сюжетно-рольові, театралізовані режисерські та драматизації, конструкторсько-будівельні) за визначенням є різновидом вільної, самостійної діяльності дітей, яка здійснюється з дитячої ініціативи і є проявом самостійності, креативності дошкільників. Тут важливо враховувати: творча гра проходить свій шлях становлення від елементарних маніпуляцій з предметами до предметно-ігрових дій і далі - до творчої гри, в якій діти самостійно створюють задум, розгортають сюжет, розподіляють і виконують взяті на себе ролі, регулюють ігрові і реальні міжособистісні стосунки, оцінюють досягнуті результати. Задача педагога -сприяти своєчасному просуванню творчої гри на цьому шляху. Без організованих прямих і непрямих педагогічних впливів і домірної участі самого дорослого у творчій грі дітей перехід від одного етапу розвитку творчої гри до іншого, вищого, затримується або не відбувається. Особливі труднощі виникають у розвитку змісту творчої гри: якщо педагог не організує проведення творчої гри з дітьми, а пускає таку гру на самоплин, покладаючись тільки на самодіяльність вихованців, то зміст такої гри і рівень дій дітей у ній не прогресують. Наприклад: навіть у старшому дошкільному віці у сюжетно-рольових іграх діти можуть просто виконувати певні дії з іграшками на відтворення окремих дій людей згідно взятої ролі, як 3-річні малюки, і не вміти відтворити стосунки між дорослими та дітьми, а тим більше - правила суспільної поведінки та суспільні стосунки між людьми. Такі примітивні ігрові прояви не сприяють досягненню розвивального, виховного, навчального ефекту творчої гри. До неповноцінного розвитку творчої гри може призвести і неправильне, некероване наповнення предметно-ігрового середовища іграшками, атрибутами. Варто враховувати: у групах для дітей раннього і молодшого дошкільного віку має бути широкий асортимент іграшок і в кількох екземплярах, іграшки для цих дітей - відправна точка творчої гри; для старших дошкільників уже не іграшка зумовлює зміст гри, а, навпаки, творчий задум і зміст гри визначає підбір іграшок. У групах дітей старшого дошкільного віку велика кількість однопланових іграшок недоцільна, адже їх надлишок здатен притупляти ігровий інтерес, обмежує дитячу уяву, винахідливість при використанні предметів-замінників для творчої гри.

Ступінь самостійності дітей у творчих іграх залежить від вікових можливостей, обсягу знань дітей про навколишній світ, особистого досвіду комунікації дитини, індивідуальних особливостей характеру, темпів загального розвитку та інших чинників. Ця самостійність формується поступово, а отже самостійна творча гра не виникає одразу, їй треба навчати: обирати тему, формувати предметно-ігрове середовище, розвивати сюжет чи план гри, розподіляти ролі чи обов'язки, реалізовувати ігрові образи, знаходити шляхи виходу із конфліктних чи спірних ситуацій тощо. Тому в освітньому процесі дошкільного закладу виділяється час для організованих творчих ігор у спільному бутті дітей і вихователя, а у календарних планах відбиваються форми і прийоми підготовки дітей до творчих ігор, безпосереднього впливу на їхній зміст і рівень, ступінь і мета особистої участі педагога в ігровому процесі.

Отже, в організованій ігровій діяльності необхідно забезпечити кожній дитині активну позицію, стимулювати розвиток її творчих здібностей, формувати стійкий інтерес до пізнання навколишнього світу і себе в ньому, оволодіння різними видами діяльності.