Конкурс ляльок-мотанок

Останнім часом ми часто чуємо про відродження народної традиції, її збереження та передачу наступним поколінням. Починають відроджуватись давні містерії, які черпають свої витоки у язичницькому світогляді наших пращурів.

Одним із таких видів декоративно-ужиткового мистецтва є творення ляльок-мотанок.

Відвідавши майстер-класи Геворкян Надії Петрівни мимо волі занурюєшся у світ краси ляльки-мотанки. Безумовно, лялька-мотанка – це специфічний витвір мистецтва. Вона містить і має пізнавальну цінність для дитини, відображає явища реального світу в доступних їй формах.

Така іграшка, маючи своєрідну красу, захоплює навіть хлопчиків. Тим паче, що робиться вона не по одному зразку, а залежно від уяви, місця, часу виготовлення прослідковується певна регіональна своєрідність.

У своїй композиції майстриня намагалася відобразити красу нашої Наддніпрянщини, її народні звичаї під час свята Івана Купала. Тендітні дівчата виконують чарівний обереговий танок, а їхня подружка, яка вже вийшла заміж, народила дитя – милується ними. Так спокійно і водночас зворушливо.

Гей, на Івана, гей, на Купала,

Красна дівчина долі шукала.

Квітки збирала, віночок вила,

Долі водою його пустила.

Полинь, віночку, по бистрій хвилі,

Поплинь під хату, де живе милий,

Поплив віночок долі водою,

Серце дівчини забрав з собою.

Відтворюючи ляльку-мотанку ми поринаємо у цікаву подорож минулого українського народ, а значить, повертаємось до власних коренів.

У конкурсі ляльок-мотанок наша поробка була номінована як лялька-травниця.

Для перегляду фото натисніть на зображення: